Каталог |
|||
|
|||
Щоб не спотикатися об деталі конструктора, та не перетворювати прибирання в безперервний процес, варто змалку привчати своє чадо до охайності та чистоти.
Проблема розкиданих іграшок, олівців, фломастерів, знайома усім, без винятку, матусям. Малеча, якій все цікаво, часто змінює одну гру на іншу, одночасно дістає і яскраву розмальовку, і машинку, а за ними ще й красивий автомат та потяг.
Тому, щоб не спотикатися об деталі конструктора, та не перетворювати прибирання в безперервний процес, варто змалку привчати своє чадо до охайності та чистоти.
Своїм досвідом прибирання з дитиною поділиться власниця клінінг-сервісу Uberem.com.ua Марина Власенко.
Варто розуміти те, що кожна дитина є індивідуальною, а тому слід враховувати такі особливості розвитку дитини як:
Як навчити дитину прибирати іграшки не викликаючи спротиву та не створюючи конфліктних ситуацій?
Для того щоб прибирання не викликало в дитини негативних почуттів, слід дотримуватись 3 основних правил:
Спробуйте зацікавити дитину, машинки після гри повинні відправитись до гаражу, олівчики будь значно краще та яскравіше малювати, якщо відпочинуть у шухляді.
Також доречними стануть різноманітні змагання, такі як, хто швидше прибере чи хто красивіше порозкладає речі на поличках.
А ще, дітки дуже люблять подарунки, тому солодка цукерочка чи стигле яблуко стануть чудовим бонусом за старання.
Казки мають чудодійну силу, їх сюжет часто є не тільки захоплюючим, але й повчальним. Читайте дітям на ніч цікаві історії про героїв, яких щедро нагородили за їх працю, або ж навпаки, про брудних бешкетників, що зазнавали прикрощів та потрапляли у неприємні ситуації через власну неохайність.
Якщо ж Ваш малюк не дуже полюбляє книги, вмикайте мультики або ж відео, де маленькі блогери із задоволенням виконують домашню роботу.
Навіть, якщо результат прибирання далекий від ідеалу, не акцентуйте увагу на недоліках, краще зосередьтеся на позитивних моментах. Так Ви зможете «вбити двох зайців одним пострілом», і піднімете самооцінку дитині, адже вона віритиме у власні можливості, та вмотивуєте до більш якісної та кращої роботи у майбутньому.
Дітки завжди більше стараються, якщо їх працю цінують.
Ніколи не говоріть сину чи донці, що сусідська дівчинка Вікторія значно слухняніша та краще у всьому справляється, а ще й уміє рахувати та навіть знає літери.
Це не тільки відіб'є у дитини бажання будь-що робити, але й спровокує до негативних почуттів стосовно такої вправної та «ідеальної» Вікусі.
Значно дієвіше буде, якщо Ви порівняєте сьогоднішній, значно кращий результат своєї дитини із попереднім, підмітивши те, що ляльки розкладені особливо красиво, а взуття виглядає значно охайнішим ніж учора.
Це тільки на перший погляд здається, що діти ще занадто маленькі, щоб їм щось пояснювати. Однак це не так, повірте, насправді вони дуже розумні і здатні осмислювати та аналізувати.
Спробуйте пояснити, наскільки чистота є важливою та як складені на свої місця речі, полегшують наше життя. Адже, якщо все матиме чітко визначене місце, не потрібно буде довго «копирсатися» серед іграшок чи підсвічувати ліхтариком за диваном, щоб знайти улюблену машинку.
Після того, як малюк уже навчився прибирати свої іграшки, можна розширювати коло його обов’язків.
Проте, не варто з першого дня вимагати від нього «всього та відразу». Візьміть на «озброєння» кілька цікавих та дієвих порад:
1. Поетапність.
Дитину слід поступово привчати до виконання певних доручень. Розпочати варто із найпростішого та найлегшого, до прикладу, позакидати дрібні іграшки у спеціальну коробку, чи після прогулянки, прибрати за собою брудний одяг у кошик для прання.
2. Послідовність у діях.
Не виконуйте за дитину того, що вона уже може зробити сама. Навіть, якщо Ви дуже поспішаєте і вважаєте, що приберете значно скоріше та краще. Розраховуйте свій час правильно та не піддавайтеся на маніпуляції, такі як «я втомилася», чи «я вже хочу спатки».
Діти дуже сильно відчувають слабинки дорослих та вміло ними користуються. Тому запам’ятайте, послідовність у діях та дотримання правил є запорукою успіху.
3. Враховуємо вікові особливості.
Варто розуміти, що трирічний малюк фізично не може робити того, що може дитина у віці п’яти років. Доручайте тільки те, що є під силу Вашій крихітці, та не перевантажуйте обов’язками, все повинно бути в міру.
4. Зручність та можливості.
Подбайте, про те, щоб ящик з іграшками чи полиця з одягом дитини, були у доступному для неї місці. Адже як би малюк не хотів скласти свій одяг у шафу, зробити це буде дуже важко, якщо він фізично туди не дістає.
5. Власний приклад.
Погодьтеся, що важко пояснити дитині чому потрібно прибирати за собою, якщо у матері розкидана косметика по всьому домі, а на кухні уже другий день повна раковина немитого посуду.
Діти є віддзеркаленням своїх батьків, тільки зростаючи у чистоті та порядку, щодня спостерігаючи позитивний приклад, вони зможуть вирости охайними та працьовитими людьми.
6. Прибирання не покарання.
Ніколи не використовуйте процес наведення порядку, як покарання за якусь провину. Так, Ви закладаєте у свідомість дитини розуміння того, що це щось погане. Повірте, такий метод виховання не ніколи матиме успіху і точно не прищепить їй любов до чистоти.
Такі прості, однак такі дієві правила, про те, як навчити дитину прибирати, значно полегшать життя молодих батьків, допоможуть зробити дім чистішим та комфортнішим.
Однак пам’ятайте, що окрім порядку, у сім’ї повинні панувати любов, тепло та доброта. Тому не забувайте про цікаве дозвілля, веселі прогулянки та щирі розмови за чашечкою чаю.
Тільки за таких умов, можна досягти вагомого результату та здійснити певні кроки щодо забезпечення затишку у Вашій оселі.