Діти сайт для батьків.
Новий закон «Про повну загальну освіту»: основні тези для учнів


17.01.2020

Верховна Рада України 16 січня ухвалила новий закон «Про повну загальну середню освіту». За відповідне рішення проголосували 327 народних депутатів.


Документ передбачає низку новацій, що мають вплинути на розвиток шкільної освіти.


 

1. Гарантії рівного доступу до освіти.

Так, Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням.

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

 

2. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії.

Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).


3. Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів.

Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

4. Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності.

Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.

Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.


5.Вибір предметів учнями. 

Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

6. Три адаптаційні цикли навчання 

1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.

 

7. Більше прав для учнівського самоврядування. 

Закон передбачає:

  • чіткі повноваження учнівського самоврядування;
  • право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
  • право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

8. Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. 

Як анонсувалось раніше, Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

  • материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
  • у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
  • зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Джерело: https://mon.gov.ua/



Дата публікації: 13.08.2019
Переглядів сьогодні: 1
Переглядів всього: 4715
Рекомендуємо